INFINITY: ACCORDING TO FLORIAN / Протистояння рейдерству

avatar
(Edited)

Усім привіт.
Учора я відвідала передпоказ документального фільму "Нескінченність за Флоріаном" Олексія Радинського, який завтра, 30 листопада, виходить в обмеженому прокаті на широкі екрани. Фільм присвячено київському архітектору й художнику Флоріану Юр’єву (1929-2021) — творцеві унікальної київської будівлі "Літаюча тарілка" біля станції метро "Либідська". Детальніше про цю непересічну й багатогранну особистість я писала в одному зі своїх попередніх дописів.

Hello everyone.
Yesterday, I attended a preview of the documentary film "Infinity: According to Florian" by Ukrainian director Oleksiy Radynsky. Tickets for the film were completely sold out.

You can read more information about this film in English here.

PLOT
On the eve of his 90th birthday, Kyiv-based architect Florian Yuriev gets some bad news. The city has rented out his architectural opus magnum – Flying-Saucer-shaped avant-garde concert hall – to a real estate developer who wants to turn it into a shopping mall. (He also happens to be one of Donald Trump's Ukrainian cronies). Florian decides to quit his self-imposed seclusion and try to disrupt this phony real estate deal. He is aided by a group of young architects and followers. As a result of the media outcry, the infamous new owner of the Flying Saucer building gives a promise to renovate the place according to Florian's own design. This promise turns out to be worth nothing, but Florian is not ready to give up. He uses his visionary skills to snatch an unlikely victory.


Photo credit

#SaveKyivModernism The history of the creation of this unique-shaped building can be found here

У фільмі відтворені історія самої будівлі та протистояння її творця та небайдужих активістів корумпованим столичним посадовцям й забудовникам, які планували перетворити «Літаючу тарілку» на вхід до ТРЦ Ocean Mall біля метро «Либідська». Історія протистояння частково увінчалася успіхом: у 2020 році будівництво ТРЦ було заморожене і будівля УкрІНТЕІ («Літаюча тарілка»), отримала статус пам’ятки архітектури та монументального мистецтва. Це означає, що вона має бути збережена у її теперішніх формі та матеріалі. Тобто, реставрація «Літаючої тарілки» можлива, реконструкція — ні.

Але не факт, що рейдерську атаку на «Літаючу тарілку» не буде поновлено, бо збереження в Україні, і особливо в Києві, архітектурних пам'яток досить умовне. Тим паче, що будівництво ТРЦ Ocean Mall нині йде повним ходом, а головний інвестор, Вагіф Алієв, який має прямі зв'язки з РФ і донедавна був громадянином росії, дивним чином в рік повномасштабного вторгнення отримав українське громадянство. Про це і не тільки я вчора дізналася на обговоренні фільму з режисерською групою.

За життя творець «Літаючої тарілки», Флоріан Юр'єв, часто наголошував на тому, що за кордоном його будівля цінується, а в українському суспільстві, на жаль, розуміння її цінності досі не сформувалося. Та попри це він був принциповим і боровся у свої 90 років за своє архітектурне дітище до кінця. І тепер, як Флоріана Юр'єва не стало (він помер у 2021 році у віці 92 роки), тільки від нас залежить, чи лишиться його будівля модерністської епохи в спадок іншим поколінням. Бо її унікальна зала, спроектована Флоріаном Юр'євим як світлозвукова концертна зала, могла б стати своєрідним храмом мистецтва для престижних культурних подій і музичних фестивалів. Але, як влучно зауважив свого часу Влад Троїцький, функцію храмів тепер перебрали на себе ТРЦ.

Якщо ми стоятимемо осторонь і не протистоятимемо зухвалому рейдерству кожен у своєму місті, історичні архітектурні пам'ятки України з часом можуть бути стерті за російські гроші вщент не лише в столиці. Бо це і є метою країни-агресора-терориста, аби ми втратили свою історію, культуру, своє обличчя: стали бездуховною і безликою масою. Це не наш шлях. А за інший треба боротися.



0
0
0.000
4 comments
avatar

Я часто переглядаю фільми, які ви рекомендуєте.

avatar

Дякую вам за таку увагу до моїх дописів. Це приємно. 😊

avatar

Саме зараз переглядаю серіал "Бездушні" про життя українців у Бразилії. Трохи моторошне... особливо зараз, коли я сама в 4 кімнатній величезній квартирі... мій підопічний в лікарні... але вже все добре, йде на поправку

avatar

Ну, цей серіал цілком відповідає жанру горору. Але попри назву, в нього таки є своя "душа". 🙂 І хоч на початку він може здатися дещо нудним, десь із 3-4 серії затягує так, що хочеться одразу додивитися до кінця. Гарного перегляду!