Кіт у чоботях.
Пізнай самого себе (лат. Nosce te ipsum або Temet nosce) - напис закарбований на давньогрецькому храмі Аполлону.
.
Дельфи
У ролях :
Кіт - ☀️
Кицька Мʼяколапка - 🌑
Песик - блазень, шут, дурень, безумець.
Скриншот з мультфільму Кіт у чоботях
Скриншот з мультфільму Кіт у чоботях
У місті Дель-Мар відомий герой Кіт у чоботях влаштовує грандіозне шоу - Він як завжди на висоті;
В своєму стилі, витанцьовує під яскравим світлом софітів, пишаючись собою, як прекрасна квітка, що носить імʼя Нарцис.
Публіка в захваті від улюбленця.
Здається, він народився з золотою ложкою у роті, але це всього лиш маска 😷.
Персона котру він створив - приховує його справжнє обличчя, нещасливе дитинство, життя в сиротинці, та зраду найкращого друга Яйця-Райця.
Кіндер-сюрприз виявився не золотим, а пластиковим.
Скриншот з мультфільму Кіт у чоботях
А шоколад, був не солодким, а гірким.
vseosvita.ua. Iлюстрація до казки —
Яйце райце - золоте кільце
Цей кіт Дон Жуан та розбійник…
….
Гуляючи тієї ночі, він випадково розбудив гігінта циклопа. Він подолав його …та із за марнославства, (залишився заспівати пісню перемоги) його розчавив дзвін🔔🛎️.
Кіт прокидається в лікарні, де лікар повідомляє йому, що він використав вісім із своїх дев'яти життів, і закликає його відійти від пригод. Кіт спочатку відмовляється, але згодом зустрічає таємничого вовка з чорним капюшоном у місцевому пабі тієї ночі, який обеззброює його та розсікає йому чоло на дуелі. Кіт біжить до будинку котофанки, на ім'я Мама Луна й урочисто ховає своє вбрання в її саду.
Скриншот з мультфільму Кіт у чоботях
А точніше символічно хоронить себе….
Wikipedia
Прекрасний мультфільм, треба буде обов'язково глянути з сином
Давно ріка вернула в береги.
Давно нора засипалася в кручі
І місто мовчки зводить навкруги
Вали із частоколами колючі.
Та ще лежить над плямами полян,
Над краєм, що не розгортав ще крила,
Важкий і нерозгаданий туман,
Мов мармуру незайманого брила.
О мряко неповторної доби,
Дими з-під стріх, що стеляться так низько,
Жінки, що тчуть при огнищах собі,
Чоловіки в дощах на пасовиськах!..
Що зверне їх до мутної ріки
Від тих отар, від сивої худоби.
Мені шкода, я розумію чому такі емоції.
Я щиро співчуваю!!!
Так, я дав слабкісь і волю фантазіям. Соромно - ні. Фантазії закінчились - попереду тернистий шлях. Тепер я розумію, що все куди складніше, дію основних принципів, тієї ж алхімії ніхто не відміняв.
Якщо я можу чимось допомогти - пиши. Саме час вилити все. що кипить
Етруски, умбри, хижі гірняки…
Щоб гори перейшли вони і д’оби.
І ось твоя ясна і щедра кров
На твердь і міць Латинового дуба.
І креше шлях ударами підков
Рідня царева, зайшла і нелюба.
Проста чесното юної землі…
Що Брутові і Цезарю дасть сили.
Щоб полонили море кораблі
Ілегіони сушу полонили
В будь-якому сенсі, я хочу допомогти. Буду працювати над секретом.
В мене вчора був складний день. Правду говорять психологічні дослідження про те, що у віртуальних тренуванях, є елемент користі, що і в пережитому досвіді.
Вітри од краю до краю,
Од рана до рана дмуть.
Дерева, дахи зривають,
Пісок і тріски несуть.
На подвір’ях клунки, попони.
— І не в безвісті шлях цей? —
Широкогрудих коней
Над яким секретом?
З попереднього комента
Душа обважніла, як жорна,
В полоні страшного і злого.
Земля благодатна і чорна
До решти знеснлила ноги.
Чекае спокуса тебе не одна,
І повні зрадливої спади
Прозорі озера пауки, вина
Поезії пінні каскади.
Та де п’янкіший знайдеш водограй
І плеса синіші, холодні,
Як ставити ногу недбало на край
Блакитної чаші безодні!
А за вікном чудовий день зими…
Не причаїлась, і не спить природа.
Промінням сонця радує мене
Дністровської землі чудна погода
Ти мене звинувачуєш?
ні. я граюся.
Понтій задів? я викладала допис - передбачення...Ти не зрозумів?
Понтій - міст 🤣
Алхмія це рівноцінний обмін вибач.
Пробач, ми зупиняємо спілкування. Я думаю, Ви розумієте чому. Придумай щось. В тебе є більше інформації, я дію майже в сліпу
Не кожен день пишуться вірші
Та виживання має римуватись
Про те, як ти хворієш на самоті
Це має десь писатись й вихвалятись
Чи коли ти врятував кота
Хоч вір, хоч ні - якщо я все правильно розумію, я повинен був піти, і до останього думав та готувався до походу
Покажи мені гори, назви їх, скажімо, Карпати.
Там, де вітер прозорий розгулює між рукавиць.
Ти так швидко говориш, ти точно не хочеш поспати?
А я так витріщаюсь, неначе ти теж - краєвид
Покажи, як це місто вкривається снігом і льодом
Тільки 🔔🛎️ + Твоя відповідь в телеграмі - 📎,
) це нічого не змінить, я радий що ти впевнилась, що всі мої слова про мене - правда.
То ти?
У неї гірлянда висить на стіні,
Чекає на вечір різдвяного чуда,
Ялинка не куплена, а очі сумні
Про те, як здаватись щасливим на людях
Дякую за пораду.
Yay! 🤗
Your content has been boosted with Ecency Points, by @diodao.
Use Ecency daily to boost your growth on platform!
Support Ecency
Vote for new Proposal
Delegate HP and earn more
Нащо слова? Ми діло несемо.
Ніщо мистецтво і мана теорій.
Бо ж нам дано знайти життя само
В красі неповторимій і суворій...
Ось сходить, виростає, розцвіта
Благословеніє не форми — суті
Одвага. Непохитність.
Чистота
Де, і як мене знайти, - знаєш...